УКРАЇНСЬКА МОВА

Пояснювальна записка

 "Українська мова" в початковій загальноосвітній школі є одним із провідних, оскільки рівень засвоєння цього предмету значною мірою визначає рівень засвоєння основ наук у початковій ланці освіти.

Водночас, специфіку вивчення української мови учнями з затримкою психічного розвитку зумовлюють загальні психофізіологічні порушення, які притаманні цим дітям:

·         обмежений обсяг знань і уявлень про оточуючий світ;

·         порушення моторики;

·         знижена пізнавальна активність;

·         відставання у розвитку наочно-образного мислення;

·         уповільнене отримання і відтворення інформації;

·         низька комунікабельність і недостатній розвиток мовлення.

Недорозвинення усного мовлення у більшості дітей з порушеннями психофізичного розвитку визначається у структурі основного дефекту і не є фатально обмежуваним фактором, який стримує їхній загальний розвиток. І тому розробка змісту курсу "Українська мова" здійснювалась на основі комунікативно-діяльнісного та корекційно-розвивального підходів, які відповідають основним принципам навчання дітей з порушеннями психофізичного розвитку.

Загальнонавчальні завдання цього курсу полягають у:

·         виробленні в учнів мотивації навчання рідної мови;

·         формуванні комунікативних умінь;

·         розвитку усіх видів мовленнєвої діяльності (слухання, говоріння, читання, письма);

·        інтенсифікації психічного розвитку.

Першочерговими корекційно-розвивальними завданнями є:

·         подолання мовленнєвого недорозвитку у дітей з психофізичними порушеннями;

·         розвиток у них мовленнєвої та дрібної моторики;

·         вироблення навичок свідомого сприймання та розуміння зверненого мовлення;

·         розвиток можливостей слухо-зорового сприймання мовлення; тренування у використанні мовних засобів висловлення думки.

Відповідно до Державного стандарту початкової загальної освіти навчальний предмет українська мова будується за такими основними змістовими лініями:

·         комунікативною;

·         лінгвістичною (мовно-теоретичною);

·         лінгвоукраїнознавчою;

·         діяльнісною;

·         корекційно-розвивальною.

Комунікативна лінія є провідною в шкільній освіті і передбачає розвиток усного і писемного мовлення учнів із затримкою психічного розвитку, їхнє вміння користуватися мовою як засобом спілкування. Комунікативний підхід зумовлює розвиток й удосконалення у школярів всіх видів мовленнєвої діяльності, насамперед усних, слухання і розуміння почутого, діалогічного і монологічного мовлення.

Водночас, учні оволодівають писемним мовленням, користуються ним як засобом комунікації.

Лінгвістична (мовно-теоретична) змістова лінія забезпечує елементарний обсяг науково правильних знань про мову, про елементи її системи. На цій основі формуються в учнів із затримкою психічного розвитку фонетичні, лексичні і граматичні уміння, які використовуються в процесі говоріння, читання й письма.

Лінгвоукраїнознавча змістова лінія передбачає розширення уявлень школярів про сьогодення та духовну спадщину українського народу. В учнів формується усвідомлене ставлення до рідної мови як до першоджерела знань, скарбниці народної мудрості, до її значущості в європейській та світовій культурі.

Діяльнісна лінія є основоположною і пронизує всі три попередні змістові лінії, оскільки передбачає оволодіння учнями з порушеннями психофізичного розвитку самостійною навчальною діяльністю.

На фонетичному, графічному, лексичному, граматичному матеріалі в процесі засвоєння мови та мовлення удосконалюються розумові дії: аналіз, синтез, порівняння, класифікація, групування, узагальнення.

Діяльнісно-мовленнєва спрямованість початкового навчання дає змогу визначати основними для контролю не теоретичні знання про мову, а мовні й мовленнєві вміння школярів.

Корекційно-розвивальна лінія шляхом використання спеціальних методів і форм навчання, технічних засобів, спеціального обладнання тощо, забезпечує корекцію вторинних відхилень у сенсомоторній та емоційній сферах, розвиток мовлення, психічних процесів, інтелектуальних можливостей учнів із затримкою психічного розвитку, сприяє подоланню мовленнєвих порушень, усуненню мовленнєвого недорозвинення.

Навчання мови на початковому етапі проводиться за такими напрямами: „Навчання грамоти”, „Мовленнєва діяльність”, „Знання про мову, мовні уміння”, „Правопис”, „Графічна навичка письма. Техніка письма.”

Основною метою вивчення початкового курсу української мови є формування і розвиток навичок мовленнєвої діяльності : слухання-розуміння (аудіювання), говоріння, читання і письмо.В основі розвитку навичок мовленнєвої діяльності лежить уміння слухати і розуміти усне мовлення. Це зумовлює необхідність з самого початку достатню увагу приділити формуванню у школярів із ЗПР навички аудіювання, яка передбачає уміння зосереджувати увагу на мовленому слові, а, відповідно, і усвідомленому розумінню. Розвиток умінь уважно слухати, розуміти прослухане, повинно слугувати не тільки формуванню знань про мову, а й , що є важливим для школярів з певним недорозвиненням, розширенню уявлень про оточуючий світ, розвитку образного та словесно-логічного мислення. Аудіювання в початкових класах для дітей із ЗПР передбачає виконання інструкції після одного чи кількох прослуховувань, в залежності від наявних умінь концентрувати свою увагу, зосереджуватись на головному. На початковому етапі в роботі з аудіювання використовують фронтальні види роботи, які передбачають виконання невербальних завдань ( виконати запропоновану дію, підібрати відповідний малюнок або намалювати його, визначити правильний варіант відповіді тощо).Навички розуміння словесної інформації, усвідомлення та правильного виконання завдань та інструкцій мають закріплюватися на корекційно-розвиткових заняттях, які проводяться дефектологом (логопедом).

Формування навичок мовленнєвої діяльності передбачає роботу над побудовою усного та письмового діалогічного і монологічного висловлювання. Зважаючи на недостатню комунікативну готовність учнів із ЗПР до шкільного навчання, розвитку діалогічного та монологічного усного мовлення необхідно приділити особливу увагу уже з перших днів перебування дитини у школі. На перших етапах в організації мовленнєвої діяльності важливо створювати такі ситуації, які б спонукали дітей до висловлювання, використовуючи при цьому різнопланові сюжетно-рольові ігри, визначивши місце дії, мету висловлювання, співрозмовника .Значущим у цій роботі є складання усних і письмових висловлювань з комунікативною метою (вітання, запрошення, оголошення).

Враховуючи різну готовність дітей із ЗПР до шкільного навчання програма передбачає варіативність підбору мовного матеріалу та термінів його засвоєння, однак обов’язковим при цьому має бути корекційно-розвивальна складова уроків рідної мови.

 Корекційно-розвивальний напрям при вивченні рідної мови у школах інтенсивної педагогічної корекції є значущим, оскільки у дітей із затримкою психічного розвитку на тлі загального недорозвитку пізнавальних процесів у багатьох випадках визначається недорозвинення мовлення ( вади звуковимови, порушення фонематичного сприймання, несформованість граматичного ладу та зв’язного мовлення тощо); досить части вади усного мовлення у дітей із затримкою психічного розвитку супроводжуються недорозвиненням дрібної моторики, оптико-просторового сприймання, гальмуванням кінестетичних відчуттів, нескоординованісттю роботи ока та руки і т. ін.. Коригуванню цих порушень, попередженню дисграфій, дисорфографій та дислексій вчитель має приділяти увагу на уроках рідної мови, проводячи фронтальні, групові та індивідуальні види роботи ( певним чином узгоджуючи їх зі змістом корекційно-розвиткових занять).

Читанню і письму у розвитку мовленнєвої діяльності в початкових класах приділяється особлива увага, оскільки саме на цій основі ґрунтується повноцінне писемне мовлення, а в подальшому і все навчання в цілому. Специфічним у роботі з читання на уроках мови є те, що увагу дітей перш за все варто привертати до правильного вимовляння слів, інтонування речень, розділових знаків у реченнях і текстах, правопису певних слів. Навчанню письму мають передувати вправи на розвиток мілкої моторики( пальчикова гімнастика), просторових орієнтувань ( зверху, знизу, вперед, назад, ліворуч, праворуч, посередині тощо), рухового стереотипу, узгодженості роботи руки та ока.

Навчання мови у 1-4 класах спеціальних шкіл інтенсивної педагогічної корекції передбачає формування початкових знань про мову як знакову систему, однак головна увага має приділятися практичним умінням користуватися мовними засобами, умінню аналізувати оцінювати, удосконалювати власне мовлення.

Правопис у програмі початкового навчання виділено в окремий розділ, однак формування умінь правильно писати слова, вживати розділові знаки проводиться на кожному уроці. Співвіднесення фонетичного і графічного образів слова, засвоєння алгоритму застосування граматичних правил, використання пунктуаційних знаків відбувається у процесі виконання школярами системи відповідних вправ, різних видів навчальних завдань, в тому числі і тестових, у роботі над виправленням помилок.

Формуванню орфографічних навичок у молодших школярів передує робота з розвитку графічних умінь. Графічна навичка письма перш за все передбачає автоматизовану скоординованість рухів, яка формуються у дітей із затримкою психічного розвитку на підготовчому етапі. Автоматизація графічних дій базується на основі розвитку мислительних операцій, і тому у цій роботі важливим є врахування індивідуальних можливостей та особливостей дітей, однак робота над технікою письма не обмежується певним періодом, а продовжується в наступних класах разом з формуванням охайності, розбірливості та прискоренням темпу письма.

У к р а ї н с ь к а м о в а

2 клас

(136 год.; 4 год. на тиждень)

№	К-сть год.	Зміст навчального матеріалу	Навчальні досягнення	Спрямованість корекційно-розвивальної роботи та очікувані результати
І		Розвиток навичок мовленнєвої діяльності (протягом року)
І.1.		Слухання-розуміння усного мовлення (протягом року)
		Сприймання на слух усного мовлення, мовного матеріалу (звуків, складів, слів, словосполучень), визначення серед них тих, які відповідають певним ознакам.	-       Слухає і розуміє усні висловлювання; -       Визначає на слух кількість речень, слів у реченні, звуків у слові; -       Виділяє на слух слова та звуки, які відповідають певним ознакам;	Розвиток слухового сприймання. Розвиток усвідомленого сприйняття мовних елементів (речень, слів, звуків)
		Сприймання на слух, розуміння та запам’ятовування з 1-2 прослуховувань невеликих текстів різних стилів ( розмовного, художнього).Усвідомлення фактичного змісту тексту,	-       Усвідомлює зміст прослуханого; -       Уявляє про що йдеться в тексті; -       Розуміє та виконує словесну інструкцію; -       Визначає на слух правильність промовляння слів і вимови звуків;	Розвиток фонематичного слуху. Збагачення словникового запасу. Розвиток мовленнєвої уваги та пам’яті.
		запам’ятовування основних подій. Сприйняття на слух та виконання різнопланових інструкцій.	-       Усвідомлює зміст тексту; - Розуміє і правильно виконує інструкції;
І.2.		Говоріння (протягом року)
		Вироблення правильної звуковимови, умінь регулювати дихання, силу голосу, темп мовлення.	-       Правильно вимовляє всі звуки, регулює силу голосу і темп мовлення;	Формування правильної звуковимови, адекватної регуляції сили голосу, відповідного темпу мовлення.
		Читання напам’ять віршів, загадування загадок, промовляння чистомовок і скоромовок.	-       Читає напам’ять невеликі вірші, загадки, скоромовки тощо;	Розвиток словесної пам’яті. Збагачення словникового запасу.
		Участь у складанні, розігруванні діалогів після прослуховування казок, невеликих оповідань.Складання діалогу за допомогою вчителя Дотримання правил мовленнєвого етикету Переказування прослуханого тексту за запитаннями, поданим планом та опорними словами та словосполученнями.	-       Формулює запитання та відповіді -       За прослуханим текстом; -       Складає невеликий діалог на задану тему з допомогою вчителя; -       Знає основні правила спілкування; -       переказує сюжетний текст, орієнтуючись на запитання, запропонований план та опорні слова;	Формування граматичного ладу мовлення. Стимулювання мовленнєвої активності. Формування умінь правильно будувати діалогічне мовлення; Розвиток культури спілкування. Формування словесної уваги та дотримання логічної послідовності висловлювання.
		Побудова зв’язного висловлювання за поданим початком ,малюнком, серією малюнків.Самостійне переказування епізоду переглянутого фільму, телепередачі тощо	-       самостійно будує зв’язне висловлювання за поданим початком, малюнком, серією малюнків. -       Самостійно переказує невеличкі епізоди фільмів, телепередач ;	Формування умінь будувати висловлювання з опорою на допоміжні матеріали Розвиток довільної уваги, спостережливості. Формування образного мислення на основі вербального та невербального матеріалу
І.3.		Читання і письмо (протягом року)
		Удосконалення навичок читання. Розвиток навичок читання цілими словами Формування навичок миттєво розпізнавати малі слова, власні назви, орієнтування на заголовки та абзаци. Розуміння прочитаних інструкцій до виконання завдань	- читає цілими словами; -       читає, усвідомлює прочитане, правильно інтонує речення; - розпізнає малі слова, власні назви, -правильно виділяє заголовки та абзаци; - розуміє прочитані інструкції;	Формування свідомого ставлення до процесу навчання. Розвиток допитливості та інтересу до знань. Удосконалення навичок читання. Розвиток осмисленого розуміння прочитаного.
		Записування назв предметів під відповідними малюнками. Записування речень, що передають	- самостійно підписує малюнок; - записує речення, що передають зміст	Формування свідомого ставлення до процесу навчання.
		зміст малюнка (2-3 речення). Складання та записування запитань до однокласників, товаришів, батьків. Запис їхніх відповідей. Складання записок із використанням слів ввічливості. Робота з реченнями та текстами з деформованим порядком слів і речень.	малюнка; -       складає та записує запитання та відповіді; - складає інформаційні записки до друзів, учителів із використанням слів ввічливості; - відновлює деформовані речення і тексти;	Розвиток зв’язного мовлення; Формування комунікативних навичок Формування писемного мовлення. Розвиток логічного мислення, писемних мовленнєвих навичок. Розвиток допитливості та інтересу до знань. Виховання комунікабельності, потреби у спілкуванні. Розвиток умінь складати та записувати речення, визначати його початок і кінець.
ІІ.		Знання про мову. Мовні уміння (протягом року)
ІІ.1		Закріплення знань і вмінь, здобутих у 1 класі
		Звуки і букви української мови. Голосні та приголосні звуки, тверді та м”які приголосні. Алфавіт.Алфавітні назви літер. Літери малі і великі, друковані і рукописні.	- знає і правильно називає алфавітні назви букв і звуки, які вони позначають; -розрізнює великі і малі, друковані і рукописні літери;	Удосконалення умінь узагальнувати та порівнювати мовні явища. Розвиток умінь усвідомлено аналізувати звуки мовлення, співвідносити їх з буквами, виконувати звуковий та звуко-буквений аналіз.
		Спостереження за смислорозрізнювальною роллю звуків.	- розрізнює значення слів, у яких –змінено один голосний або приголосний;
		Склад. Складотворча роль голосних звуків. Визначення наголосу у словах.  Правила переносу слів з рядка в рядок по складах.Правила переносу слів зі збігом приголосних, з літерами й та ь у середині слів.	- співідносить кількість складів у слові з кількістю голосних звуків; - уміє визначати наголос у словах; - не розриває злиття приголосного з голосним при переносі частин слова з рядка в рядок, не відриває при переносі літери ь та й від попередньої букви;	Розрізнення понять склад та слово. Формування умінь поділу слова на склади, визначення наголосу.
		Закріплення знань про слово, речення. Окреме написання слів у реченні.  Велика буква на початку речення, крапка, знак оклику, знак питання в кінці речення.	- пише з великої букви, -        правильно використовує розділові знаки;	Формування усвідомленого засвоєння правил переносу, використання розділових знаків і великої букви на початку речення.
ІІ.2.		Мова і мовлення
		Мова як засіб людського спілкування. Рідна мова і споріднені мови. Звучання, написання та значення слів у споріднених мовах. Слово як основна одиниця мови.	-       визначає звучання рідної мови серед інших мов; -       розрізнює на слух звучання іншомовних слів;	Розвиток слухового сприймання. Формування правильної звуковимови. Збагачення словникового запасу.
		Речення як основна одиниця мовлення. Практичне розрізнення усного і писемного мовлення. Культура мовлення та спілкування. Форми звертання, слова ввічливості. Сила голосу і темп мовлення в процесі читання, говоріння.	-       усвідомлює мовленнєву відмінність слова та речення; -       практично розрізнює усне і писемне мовлення; -       користується у своєму мовленні і спілкуванні словами ввічливості та звертаннями; -       узгоджує силу голосу і темп мовлення в процесі говоріння і читання;	Розвиток комунікативних навичок та мовленнєвої активності. Автоматизація правильної звуковимови Розвиток умінь адекватного використання сили голосу та темпу мовлення.
ІІ.3.		Текст
		Текст. Розрізнення окремих речень і тексту Заголовок, його відповідність змістові тексту. Практичні спостереження за будовою тексту: речення –зачин, у якому повідомляється про що йтиметься у тексті; основна частина, в якій викладено основний зміст; заключна частина - речення, що завершує розповідь.	-       Уміє розрізнювати окремі речення від тексту; -       Вибирає з-поміж запропонованих відповідний заголовок до тексту; -       Правильно добирає заголовки до тексту; -          уміє визначати в тексті зачин, основну частину, кінцівку;	Розвиток умінь розрізняти окремі речення від тексту, визначати про що йдеться в тексті, правильно добирати заголовок до тексту та сюжетних малюнків.  Розвиток зв’язного мовлення Коригування звуковимови у процесі роботи з текстами. Збагачення словникового запасу. Розвиток логічного мислення та Встановлення логічних зв’язків між реченнями.
ІІ.4.		Роль абзаців у тексті, дотримування абзаців відповідно до трьох його основних частин. Практичні спостереження за використанням слів (він, вона, вони, цей, ця, це, ці, тоді, після того) для зв’язку речень у тексті. Речення Зміст та інтонаційне оформлення речення.  Речення, які вимовляються з підвищеною інтонацією. Знак оклику наприкінці таких речень. Речення, у яких є запитання. Спостереження за інтонацією та логічним наголосом таких речень. Речення, які спонукають до дії ( прохання , наказ, заклик). Розділові знаки у кінці речень(. !.?) Велика літера у першому слові речення. Звертання у спонукальних реченнях, розділові знаки при них. Поширення речень за питаннями, утворення складного речення з двох простих за допомогою вчителя, за зразком.	- пояснює поділ тексту на абзаци;; -          дотримується абзаців під час запису; -          упорядковує деформований текст за -          наданим зразком; - будує власні усні тексти за опорними словами, ілюстраціями, відео матеріалами тощо. - визначає початок та кінець речення; -          правильно інтонує окличне речення, ставить на письмі відповідний розділовий знак; -          правильно інтонує питальне речення. -          усвідомлює усні та письмові ознаки питального речення; -          визначає кількість речень у тексті; -          дотримується розстановки розділових знаків; - пише речення з великої букви; - будує речення зі звертанням, виділяє інтонаційно та розділовим знаком; - поширює речення за запитаннями, утворює складне речення з двох простих; - усвідомлює усні та письмові ознаки питального речення; -          визначає в усному мовленні слово, як одиницю мови; -          розпізнає на слух слова, усвідомлює їх значення; -          розподіляє та підбирає слова за певними ознаками; -          розрізнює слова, близькі за значенням і протилежні за значенням;	Розвиток умінь аналізувати і порівнювати мовний матеріал. Розвиток умінь визначати висловлену закінчену думку. Формування уявлень про окличні речення, інтонування цих речень, позначення їх на письмі. Формування уявлень про питальні речення, умінь правильно їх інтонувати та використовувати логічний наголос. Формування уявлень про спонукальні речення, визначення різних форм спонукання. Розвиток умінь визначати речення, висловлені з особливим почуттям, позначати їх знаком оклику на письмі. Розвиток лексики-граматичного ладу мовлення. Розвиток уявлень про слово як одиницю мови, умінь визначати в усному мовленні різні слова за структурою та звучанням. Розвиток умінь аналізувати слова за значенням. Формування умінь логічного словесного аналізу.
		Слово Лексичне значення слова. Тематичні групи слів. Розподіл і підбір слів за певними ознаками (видовими або родовими). Слова, близькі за значенням. Слова, протилежні за значенням. Поділ слів, в залежності від того, на яке питання вони відповідають. Слова, що відповідають на питання хто? що?( слова з предметним та абстрактним значенням); Підбір слів, які подібні чи протилежні за значенням. Зміна слів, які відповідають на питання хто? що? за числами;	має уявлення про розподіл слів за значенням та питаннями; ; -          розрізнює слова, що відповідають на питання хто? що? -          підбирає слова подібні чи протилежні за значенням;	Збагачення словникового запасу словами, що відповідають на питання хто? що?, Розвиток умінь аналізуватиці слова за значенням, визначати подібне і відмінне.
		Велика буква в іменах, по батькові та прізвищах людей, у кличках тварин, назвах країн, міст, сіл.  Слова, які відповідають на питання який? яка? які?, їх зв’язок зі словами, що відповідають на питання хто? що? Визначення серед слів тих, які подібні чи протилежні за значенням. Утворення словосполучень, які відповідають на питання хто? що? який? яка ?	-          правильно вживає велику букву на письмі; -          уміє правильно визначати слова , що означають ознаки предметів, змінювати їх за числами, визначати зв’язок з іншими словами. -          Підбирає подібні чи протилежні за значенням; -          Утворює словосполучення, які відповідають на питання хто? що? який? яка?	Засвоєння основних пра правописних умінь. Збагачення словникоого запасу словами-ознаками. Формування практичних умінь граматичної узгодженості слів.
		Слова, які відповідають на питання	-          Впізнає слова- назви дій	Збагачення словникового запасу
		що робити? що зробити? що робить? що зробив? що робитиме? Групування слів з певним лексичним значенням дії: пересування, говоріння, навчальні дії тощо. Визначення слів з подібним і протилежним значенням. Практичне ознайомлення зі словами, необхідними для побудови речень ( на, в.до, над, під, але, і тому що). Корінь слова. Спільнокореневі слова. Спостереження за значенням спільнокореневих слів, виділення в них кореня. Добір спільнокореневих слів з найбільш вживаними коренями. Розрізнення слів, що звучать однаково, але означають різні предмети, добір до кожного з них	-          уміє групувати слова з певним лексичним значенням; -          визначає слова-дії з подібним і протилежним значенням; -          впізнає і використовує слова, необхідні для побудови речень - усвідомлює значення спільнокореневих слів; - визначає спільнокореневі слова; - уміє добирати спільнокореневі слова з найбільш вживаними коренями; - добирає до омонімічних слів спільнокореневі;	словами-діями. Конкретизація та уточнення лексичних значень слів; Формування узагальнення, порівняння та аналізу на словесному матеріалі. Встановлення словесних логічних зв’язків. Розвиток усвідомленого сприйняття словесного матеріалу; Збагачення словникового запасу; Розвиток словесної пам’яті;
ІІІ.		спільнокореневих. Складання речень із спільнокореневими словами. Правопис (протягом року) Позначення звуків буквами . Використання м’якого знака наприкінці слова та букв я, ю,є, і для позначення м’яких приголосних звуків. Перенос слів з рядка в рядок. Промовляння і написання слів з ненаголошеними голосними, з апострофом перед я, ю, є, ї. Вживання прописної букви на початку речення, в іменах людей, кличках тварин, назвах міст і сіл. Вживання розділових знаків ( крапка, знак питання, знак оклику) наприкінці речень.	-          складає речення із спільнокореневими словами; - правильно записує слова, написання яких співпадає з вимовою; -          позначає на письмі м’якість приголосних звуків; - правильно переносить слова із рядка в рядок; -          правильно записує слова під орфографічне промовляння; -          дотримується правил вживання великої букви; - дотримується правил вживання розділових знаків наприкінці речень;	Удосконалення звуковимови. Розвиток слухового сприймання та фонематичного слуху. Удосконалення навичок звуко-буквеного аналізу. Формування орфографічної пильності, словесної уваги та пам’яті.
ІV.		Графічні навички письма, техніка письма, культура оформлення письмових робіт Закріплення гігієнічних навичок письма. Виконання вправ щодо попередження оптичної дисграфії і розвитку дрібної моторики. Формування усвідомленої графічної навички. Письмо великих і рядкових букв, буквосполучень. Поступове прискорення письма та написання безвідривних поєднань (ви, им, ем, ля та ін.) Повторення й узагальнення вивченого за рік Список слів вимову і правопис яких учні повинні запам’ятати :	-          дотримується гігієнічних правил письма; -          має достатньо розвинену мілку моторику; -          визначає розташування елементів букви у просторі; - уміє каліграфічно писати великі і малі літери алфавіту; -          дотримується відповідної швидкості письма;	Удосконалення навичок письма. Коригування розвитку мілкої моторики. Розвиток оптико-просторової орієнтації. Удосконалення графічних навичок. Формування активності мисленнєво-мовної діяльності, часових та просторових орієнтувань.
		Батьківщина, ведмідь, вересень, вулиця, диктант, диван, дитина, завдання, заєць, календар, килим, неділя, олівець, ознака, помилка, понеділок, предмет, робітник, середа, учитель, учителька, цибуля, читання, черговий, черевики, чотири, шофер, ясен.

У к р а ї н с ь к а м о в а

3 клас

(136 год., 4 год. на тиждень)

№	К-сть год.	Зміст навчального матеріалу	Навчальні досягнення	Спрямованість корекційно-розвивальної роботи та очікувані результати
І.		Мова і мовлення
І.1.		Слухання і розуміння усного мовлення (протягом року)
		Сприймання на слух усного мовлення (слів, словосполучень, речень, нескладних зв’язних висловлювань) Розрізнення на слух різних текстів (казки, оповідання, вірша), визначення типу мовлення ( розповідь, опис, міркування). Усвідомлення елементів фактичного змісту ( тема, мета, дійові особи, місце і час дії).	Учень: - слухає і розуміє усне мовлення; - визначає на слух слова, словосполучення, речення; - розуміє прослуханий текст, за певними ознаками визначає тип мовлення; - запам’ятовує послідовність подій, персонажів	Формування усвідомленого сприйняття усного мовлення. Розвиток слухового сприймання. Удосконалення процесів пізнавальної діяльності ( аналізу, синтезу, узагальнення). Розвиток логічного та словесного мислення.
І.2		Говоріння (протягом року)
		Розвиток уміння регулювати дихання, силу голосу, темп мовлення. Розвиток уміння читати напам’ять вірші, прозові тексти. Складання діалогів з опорою на допоміжні матеріали і без них. Знання та дотримування правил мовленнєвого етикету, культури спілкування. Переказування текстів з опорою на план або опорні слова. Складання зв’язних висловлювань (розповіді, опису, міркування) з допомогою допоміжних матеріалів і самостійно.	Учень: -          володіє силою голосу і темпом мовлення; -          читає напам’ять вірші, прозові тексти; -          складає діалоги з опорою на допоміжні матеріали і без них; -          знає і дотримується правил мовленнєвого етикету, культури спілкування; -           переказує тексти опорою на план або опорні слова; -          висловлює свою думку про предмет висловлювання; -          складає розповідь, опис, міркування за малюнком, ситуацією, за поданим початком, опорними словосполученнями, за планом	Розвиток умінь узгоджувати роботу дихального та артикуляційного апаратів у процесі мовлення. Регуляція мовленнєвого дихання. Розвиток словесної пам’яті. Формування комунікативних навичок. Виховання мовленнєвої активності. Розвиток логічного мислення, поповнення словникового запасу. Автоматизація правильної звуковимови у процесі зв’язного висловлювання.
І.3.		Читання ( протягом року)
		Читання вголос та мовчки, миттєве пізнавання добре відомих слів та словосполучень. Читання, правильне інтонування речень, що містять звертання, однорідні члени. Читання слів, написання яких не збігається з вимовою. Читання текстів, які мають різне комунікативне навантаження (інструкції. листи, повідомлення, оголошення і т.ін.) Читання і запам’ятовування правил, дотримання правил в усному і писемному мовленні.	Учень: - правильно інтонує речення відповідно до розділових знаків; - читає, миттєво впізнаючи добре відомі слова та словосполучення; - читає відповідно до орфоепічних норм слова, написання яких не збігається з вимовою. - читає й адекватно розуміє тексти – інструкції, подані в підручниках, листи. оголошення, запрошення і т. ін. - усвідомлює та запам’ятовує правила усного і писемного мовлення.	Розвиток фонематичного слуху Формування слухового сприймання Розвиток навичок регуляції сили голосу, адекватної інтонації та темпу. Формування правильної звуковимови. Практичне засвоєння вимови дзвінких приголосних наприкінці слова і в кінці складів перед наступними голосними, африкат (дж, дз, дз) та г. Удосконалення сприймання мовного матеріалу. Розвиток словесної пам’яті та автоматизація правопису.
І.4.		Письмо. Писемна мовленнєва діяльність. ( протягом року)
		Складання і записування підписів під малюнками. Складання і записування речень, зв’язаних між собою речень, що передають зміст малюнків Складання і записування діалогів (2-3 репліки) Робота з деформованими реченнями та текстом. Писемний переказ за колективно складеним планом, з опорою на допоміжні матеріали. Складання інформаційного повідомлення та пояснення (записки, привітання, запрошення та. ін.)	Учень: - добирає назву і підписує малюнок; -          добирає і записує речення зв’язані між собою, що передають зміст малюнків; - складає і записує запитання і відповіді; - упорядковує деформоване речення та текст (доповнює речення, упорядковує порядок слів, виділяє відсутні абзаци, переставляє частини тексту, додає відсутнє прикінцеве речення і т.ін.) - складає переказ за поданим планом, з опорою на допоміжні матеріали ( дано зачин або кінцівку, опорні слова та словосполучення), дотримуючись тричастинної структури висловлювання; -          складає переказ, висловлюючись про якусь подію, прочитаний твір, епізод фільму тощо; -          самостійно складає та правильно записує інформаційні повідомлення та пояснення (записки, привітання, запрошення)	Розвиток образного і логічного мислення. Розвиток уяви та словесної пам’яті. Формування комунікативних навичок та умінь співвідносити запитання та відповіді. Розвиток аналітико-синтетичного сприймання на матеріалі друкованого та рукописного текстів. Розвиток зв’язного мовлення. Розвиток логічного мовлення і навички писемного викладення думок. Формування навичок ділового комунікативного мовлення
ІІ.		Знання про мову. Мовні вміння
ІІ.1.		Мова і мовлення
		Мова як засіб людського спілкування. Рідна мова і споріднені мови. Розрізнення усного і писемного мовлення. Культура мовлення та спілкування. Діалог. Форми звертання, слова ввічливості. Сила голосу і темп мовлення в процесі читання, говоріння.	Учень: - визначає звучання рідної мови серед інших мов; -       розрізнює на слух звучання іншомовних слів; -       практично розрізнює усне і писемне мовлення; -       бере участь у діалозі; -       користується у своєму мовленні і спілкуванні словами ввічливості та звертаннями; узгоджує силу голосу і темп мовлення в процесі говоріння і читання.	Розвиток слухового сприймання. Формування правильної звуковимови. Збагачення словникового запасу. Розвиток комунікативних навичок та мовленнєвої активності. Автоматизація правильної звуковимови Розвиток умінь адекватного використання сили голосу та темпу мовлення.
ІІ.2.		Текст
		Зіставлення тексту з групою речень, тематично близьких за змістом. Будова тексту ( зачин, основна частина, кінцівка). Заголовок. Тема і мета у текстах-розповідях, описах, міркуваннях. План тексту. Поділ тексту на логічно завершені частини. Спостереження за роллю абзаців, дотримування абзаців. Засоби змістового зв’язку між реченнями в тексті ( слова він, вона, воно, цей, ця, це, той, та, те). Переказ (усний та письмовий) текстів-розповідей та текстів-описів за поданим та колективно складеним планом. Довільний та вибірковий переказ (усно) Побудова розповідей ( усно),складання художніх та науково-популярних описів (без уживання термінів) Побудова текстів-міркувань, складання текстів-інструкцій. Написання листа, складання привітань і запрошень на свято. Розширення уявлень про культуру мовлення і культуру спілкування.	Учень: -       розрізнює групу речень і текст; -       визначає в тексті зачин, основну частину, кінцівку; - добирає за допомогою вчителя заголовок; -       визначає за допомогою вчителя тему і мету у текстах-розповідях, описах, міркуваннях; -       ділить текст на логічно завершені частини; -       складає план прочитаного тексту за допомогою вчителя -       використовує займенники, прислівники для зв’язку речень у тексті; -       уміє працювати з текстовими завданнями. -       переказує тексти-розповіді та тексти-описи за планом; -       уміє довільно та вибірково переказувати; -       уміє розповідати на задану тему за початком, основною частиною та кінцівкою, враховуючи ситуацію мовлення; -       складає найпростіші художні та науково-популярні описи за поданим зразком, опорними словами, малюнками тощо; -       уміє будувати тексти - міркування за зразком, за даним початком; -       складає тексти-інструкції ( про догляд за домашніми тваринами, приготування їжі тощо); -         - складає листи, привітання та запрошення на свято; -       використовує у власному мовленні слів ввічливості та звертань	Розвиток умінь визначати логіко словесні зв’язки Формування писемного мовлення на матеріалі текстів Розвиток пізнавальної діяльності, визначення причинно-наслідкових зв’язків. Формування словесної уваги та пильності. Формування стилістичних умінь Розвиток розумових операцій: узагальнення, визначення головного, уникнення зайвого; Розвиток сприймання та розуміння писемних завдань. Розвиток словесно-логічної пам’яті, зв’язного мовлення. Формування умінь дотримуватися послідовності та логічного викладу при переказах. Формування умінь описувати предмети, явища за допомогою слів-ознак, термінів тощо. Розвиток логічного мислення, запам’ятовування словесного матеріалу. Розвиток спостережливості, допитливості, цікавості до оточуючої дійсності.  Формування умінь висловлювати свої думки та почуття у писемній формі. Розвиток навичок мовного писемного етикету.
ІІ.3.		Речення
		Зміст та інтонаційне оформлення речення. Розповідні, питальні та спонукальні речення. Розрізнення на слух окличних речень і неокличних Розділові знаки наприкінці речень. Звертання, розділові знаки при них. Зв’язок слів у реченні. Встановлення смислового й граматичного зв’язку між словами в реченні за допомогою питань від головного слова до залежного : вітає ( кого ? з чим?) маму зі святом. Головні члени речення ( підмет і присудок). Побудова та поширення речень за зразком , питаннями, схемами.	Учень: - визначає основні ознаки речення; -       правильно відтворює інтонацію розповідних, питальних та спонукальних речень ; -       розрізнює на слух окличні та неокличні речення; -       дотримується розстановки розділових знаків наприкінці речень; -       знає, як виділяється звертання у вимові та на письмі; -       встановлює смисловий та граматичний зв’язок між словами за допомогою питань; -       визначає про кого, або про що та що саме говориться у реченні; -       уміє будувати та поширювати речення за зразком, питаннями, схемами.	Удосконалення ритміко - інтонаційних умінь та слухового сприймання . Розвиток умінь адекватно користуватися інтонацією. Формування орфографічних навичок. Формування внутрішнього мовлення через встановлення зв’язку у реченнях. Розвиток умінь зв’язного мовлення з використанням абстрактних позначень. Розвиток логічного мислення та асоціативної пам’яті.
ІІ.4.		Слово. Значення слова.
		Спостереження за прямим і переносним значенням слів, багатозначністю, омонімією ( без уживання термінів) Уявлення про синоніми та антоніми. Спостереження за їх роллю в тексті. Ознайомлення з найпоширенішими фразеологізмами, новими словами (неологізмами), словами, які вийшли з ужитку. Практичне розрізнювання українських та російських слів, лексичної норми та ненормативної лексики.	Учень: -       уміє визначати пряме та переносне значення слів; -       має уявлення про багатозначні слова та слова-омоніми; -       використовує синоніми та антоніми з метою уникнення повторів та увиразнення висловленої думки; -       доречно використовує у мовленні фразеологізми,; -       має уявлення про те, як розвивається мова; -       розрізнює літературну українську мову від ненормативної лексики; -       виконує текстові завдання.	Поповнення словникового запасу. Розвиток умінь визначати та запам’ятовувати слова з подібним і протилежним значенням. Формування розуміння та влучного використання фразеологізмів. Виховання шани до рідної мови та поваги до чистоти української мови. Формування словесної пильності.
ІІ.5.		Будова слова
		Поняття про закінчення й основу слова. Закінчення як засіб зв’язку слів у реченні Частини основи: корінь, префікс, суфікс. Корінь. Розрізнення спільнокореневих слів і слів, що однаково звучать, але різних за значенням. Слова з ненаголошеними (е), ( и) в корені слова, які перевіряються наголосом. Слова з ненаголошеними (е), ( и) в корені слова, що не перевіряються наголосом. Дзвінкі приголосні в кінці слів та перед глухими. Префікс Спостереження за словотворчою роллю префіксів. З’ясування значення слів з різними префіксами. Розрізнювання префіксів і прийменників. Апостроф після префіксів перед я, ю є, ї. Перенос слів з префіксами. Суфікс. Спостереження за роллю суфікса у спільнокореневих словах. Творення слів з найуживанішими суфіксами. Спостереження за збігом однакових приголосних на межі кореня і суфікса (денний, осінній). Поділ таких слів для переносу.	Учень: - визначає основу закінчення у слова; - добирає спільнокореневі слова , визначає в них корінь; -       розрізнює слова, що однаково звучать, але не є спільнокореневими; -       виділяє ненаголошені голосні в корені слова; -       перевіряє наголосом написання ненаголошених е, и в корені слова; - правильно визначає дзвінкі та глухі приголосні в корені слова; -       визначає префікс у слові; - утворює нові слова за допомогою префіксів -       розрізнює написання префіксів і прийменників; - правильно вживає апостроф після префіксів; - визначає суфікс у спільнокореневих словах; -       правильно записує слова зі збігом однакових приголосних; - знає і використовує правила переносу слів зі збігом приголосних; – виконує текстові завдання.	Розвиток слухової уваги та слухової пам’яті. Розвиток уявлень про граматичні поняття Розвиток логічно-словесних узагальнень Формування “чуття мови” Розвиток фонематичного слуху Розвиток мовленнєвого спостереження та узагальнення. Формування орфографічної пильності Формування правописних умінь Поповнення словникового запасу. Попередження та коригування дисграфічних проявів.
ІІ.6.		Частини мови
		Загальне поняття про самостійні частини мови Спостереження за словами , що відповідають на питання хто? що? який? яка? яке? що робить? що роблять? Порівняння за значенням, запитанням, роллю в реченні.	Учень: -       добирає слова, що відповідають на питання хто? що? який? Яка? яке? що робить? що роблять? -       усвідомлює їх значення та роль в реченні; -       виконує тестові завдання.	Розвиток пізнавальної діяльності. Формування мовленнєвої компетентності. Унормування граматичного ладу мовлення
		Іменник
		Загальне поняття (питання, значення, роль та зв’язок з іншими словами) Іменники, що означають назви істот та неістот. Власні і загальні іменники. Велика буква у власних іменниках. Рід іменників: чоло. жін., середній. Змінювання іменників за числами (однина, множина) Іменники-синоніми, іменники-антоніми.	-       ставить запитання до іменників, усвідомлює їх роль в реченні; -       визначає іменники істоти, неістоти; -       усвідомлює значення власних та загальних іменників, правильно їх записує -       визначає рід іменників; -       змінює за числами та родами -       добирає синоніми та антоніми	Формування усвідомленого засвоєння граматичних ознак слів. Групування слів за певними ознаками Збагачення словникового запасу іменниками.
		Прикметник
		Загальне поняття про прикметник (питання , значення , роль у реченні) Пряме і переносне значення прикметників Прикметники-синоніми, прикметники-антоніми. Уживання прикметників у тексті. Змінювання прикметників за родами та числами у сполученні з іменниками.	-       ставить питання та визначає прикметник у реченні -       визначає пряме та переносне значення прикметників, доречно -       використовує у мовленні прикметники-синоніми та антоніми змінює прикметники за родами та числами	Розвиток уявлень про граматичні поняття. Усвідомлення прямого і переносного значення прикметників. Поповнення словникового запасу прикметниками –синонімами, прикметниками-антонімами.
		Дієслово
		Загальне поняття.( питання, роль у реченні) Зв’язок дієслова з іменником Дієслова-синоніми, дієслова-антоніми. Час дієслова Змінювання дієслова за часами, розпізнавання часових форм у тексті. Не з дієсловами	-       визначає слова-дії у тексті; -       усвідомлює їхню роль у реченні, ставить питання -       добирає дієслова-синоніми, дієслова-антоніми; -       –утворює словосполучення дієслова з іменником; -       розпізнає часів форми дієслів за допомогою запитань; -       пише окремо не з дієсловами	Формування уявлень про граматичні категорії слів. Розвиток умінь встановлювати логічно-смислові зв’язки. Збагачення словникового запасу словами, які позначають дію. Розвиток правописних умінь. Формування орфографічної пильності.
ІІІ		Графічна навичка письма. Техніка письма. Культура оформлення письмових робіт
		Закріплення графічних навичок письма. Виконання пальчикової гімнастики для розвитку мілкої моторики та вправ для попередження оптичної дисграфії. Виконання графічних вправ-розчерків. Закріплення вміння правильно писати малі і великі букви за такими групами: 1) і, і, ш, и, п, т, р, ь,й; 2) у,ц,щ,Ц,Щ,Й,Ч,ч; 3) л, м, Л,М,я,А,г,Г; 4)с,С,о,О,є, а,д,б,ф,Е, 5)І,І,Г,П,Т, У; 6) З, з,ж,Ж,х,Х; 7)Н,н, К.к, Ю,ю, Б,Ф ,в,е, Д,В, Р, Г”, г”.  Удосконалення навички безвідривного з’єднання букв з наростаючою кількістю відповідно до індивідуальних можливостей ( ши, сі, вес, осл, Сем,Неро та ін). Перехід на письмо в сітці в одну лінійку з дотриманням належної висоти, ширини, нахилу букв.  Дотримання охайності при оформленні письмової роботи у зошиті.	Учень: - дотримується гігієнічних правил письма; -          має достатньо розвинену мілку моторику; -          визначає правильне та неправильне розташування елементів букви у просторі; -          правильно виконує графічні вправи; - уміє каліграфічно писати великі і малі літери алфавіту, дотримуючись поєднання складових елементів літер; - пише з належною швидкістю в дотриманням належної висоти, ширини, нахилу букв; - уміє правильно, охайно оформляти письмову роботу у сітці зошита в одну лінійку.	Розвиток навички охайності при виконанні письмових робіт. Формування узгодженості рухових дій в процесі письма Розвиток оптико-просторових уявлень Розвиток навичок каліграфічного письма
		Повторення вивченого за рік
		Слова, вимову яких слід запам’ятати: адреса, айстра, бібліотека, гриміти, грім, директор, каструля, кватирка, кипіти, кишеня, колектив, коридор, кукурудза, минулий, ознака, пиріг, п’ятниця, радіо, секунда, хвилина, черевики.

Українська мова

4 клас

(136 год.; 4 год. на тиждень

№	К-сть год.	Зміст навчального матеріалу	Навчальні досягнення	Спрямованість корекційно-розвивальної роботи та очікувані результати
І.		Мовленнєва діяльність Слухання і розуміння усного мовлення (протягом року) Сприймання на слух рядів звуків, слів, словосполучень, речень (кількість і складність матеріалу перевищує той, що пропонувався у 3 класі) Співвіднесення прослуханих слів, сполучень, слів, речень з відповідними малюнками Запам’ятовування та розуміння інструкції з виконання навчальних дій або ігрових завдань Прослуховування різножанрових текстів Сприйняття голосового забарвлення усного мовлення	Учень: - розрізнює і визначає на слух звуки, слова, словосполучення; - визначає кількість мовних одиниць; - виділяє слова та словосполучення, з порушеною вимовою (з відхиленнями від норми); - вибирає серед прослуханих слів, сполучень, слів, речень ті, що відповідають певному малюнку; - визначає серед поданих слів подібні або протилежні за значенням; - ділить слова на групи за певною ознакою; - запам’ятовує та розуміє інструкцію з виконання навчальних дій або ігрових завдань; - розуміє прослухані різножанрові тексти, усвідомлює відмінність між ними; - усвідомлює значення загального тону, тембру, сили голосу для емоційного забарвлення тону; - уявляє описуване, помічає та оцінює влучне обране слово;	Розвиток слухової уваги та сприйняття Формування логічного мислення на мовному матеріалі Розвиток пізнавальної активності Розвиток фонематичного слуху Активізація словесно-мисленнєвих процесів Формування усвідомленого сприйняття словесної інструкції Розвиток ритміко-інтонаційного сприйняття мовлення Розвиток образного мислення та мовлення
І.2.		Говоріння (протягом року) Регулювання мовного дихання, сили голосу, темпу мовлення Читання напам’ять віршованих та прозових текстів Складання діалогу за малюнком, описаною ситуацією, з дотриманням правил мовленнєвого етикету, культури спілкування Переказування: - тексту (детальне, вибіркове) з опорою на даний або складений план, опорні словосполучення, допоміжні матеріали з внесенням змін, доповнень до тексту; - епізоду прочитаного тексту, побаченого фільму, почутої розповіді; - на основі особистого життєвого досвіду (з використанням опису міркування); Повторення зв’язного висловлювання із внесенням доповнень та змін Складання зв’язного висловлювання (розповіді, опису, міркування) за малюнком, описаною ситуацією з даним початком, опорними словосполученнями, планом Самостійне складання зв’язного висловлювання на задану або вибрану тему Оцінювання складних діалогів та зв’язних висловлювань Удосконалення текстів	- регулює мовне дихання, адекватно використовує силу та темп мовлення; - читає напам’ять віршовані та прозові тексти; - складає діалог за малюнком, описаною ситуацією, дотримуючись правил мовленнєвого етикету; - переказує текст за планом з дотриманням логічної послідовності, використовуючи опорні слова та допоміжні матеріали; - переказує, змінюючи та доповнюючи текст; - переказує на основі власних вражень; - повторює зв’язне висловлювання, дотримуючись логіко-семантичних зв’язків між реченнями, вносячи відповідні доповнення; - складає зв’язне висловлювання (розповідь, опис, міркування за допомогою вчителя); - самостійно складає зв’язне висловлювання; - оцінює складені діалоги та зв’язне висловлювання та удосконалює їх;	Розвиток умінь узгоджувати роботу дихального та артикуляційного апарату у процесі мовлення Розвиток пам’яті та звуковимовних навичок Розвиток зв’язного діалогічного мовлення, формування культури спілкування Розвиток запам’ятовування словесного матеріалу Коригування процесів пізнавальної діяльності Розвиток умінь дотримуватися логіко-семантичного зв’язку між реченнями у зв’язному усному висловлюванні Формування різножанрового зв’язного мовлення Формування умінь оцінювати та удосконалювати зв’язні висловлювання
І.3.		Читання Читання вголос та мовчки. Читання, правильне інтонування складних речень. Читання і запам’ятовування граматичних правил. Читання і розуміння навчальних завдань.	- миттєво розпізнає найбільш уживані слова; - розпізнає діалоги; - швидко визначає кількість слів у невеликому реченні; - знаходить певні елементи змісту: абзац, опис, власні імена тощо); - правильно читає речення дотримуючись орфографічних норм, інтонаційно виділяючи, виділяючи звертання, однорідні члени речення, узагальнюючі слова; - читає і розуміє навчальні завдання; - читає, розуміє і запам’ятовує правила;	Розвиток навичок розпізнавання графем, графічних знаків Розвиток зорового сприймання тексту, розрізнювання елементів змісту: абзацу, опису, власних імен. Розвиток навичок інтонаційної виразності мовлення
І.4		Писемне мовлення (протягом року) Запис речень, які описують зміст малюнка; фрагмент побаченого , почутого на уроці Запис запитань і відповідей на них (самостійно складених, поданих у підручнику) Робота з деформованим текстом: виділення абзаців, переставляння частин тексту, вилучення зайвих речень, дописування заключних речень у тексті, заміна недоречних слів Письмовий переказ (розповідний текст з елементами опису або міркування) за планом з опорою на допоміжні матеріали Письмове висловлювання Складання письмового висловлювання на різні теми Складання записок, привітань, запрошень, загадок і казок	- записує речення, які передають зміст малюнка; письмово описує побачене або почуте на уроці; - записує запитання і відповіді на них; - ділить текст на логічно завершені частини, виділяючи їх абзацами; - упорядковує текст; - пише детальний (вибірковий) за колективно (самостійно) складеним планом, дотримуючись трьох частинної структури висловлювання; - записує висловлювання про якийсь факт, подію; - складає і записує письмове висловлювання про прочитаний твір, про улюблений фільм, про уподобання у своїй сім’ї тощо (свої захоплення) - складає і правильно письмово оформлює записки, привітання, запрошення; - складає і записує загадки та невеличкі казки	Розвиток писемного мовлення. Удосконалення графічної навички. Корегування дисграфічних проявів, які проявляються в сплутуванні графем, які позначають фонетично подібні звуки, сплутуванні графічних знаків тощо. Удосконалення умінь правильного запису словесного матеріалу. Активізація пізнавальних процесів. Збагачення словникового запасу. Виховання допитливості Розвиток навичок ділового комунікативного мовлення Розвиток словесно-логічної пам’яті.
ІІ. ІІ.1. ІІ.2.		Знання про мову Мовні вміння Повторення і систематизація вивченого Мова як найважливіший засіб людського спілкування й мовлення Усне та писемне мовлення Культура мовлення та спілкування Текст Закріплення поняття про будову текстів різних типів Тема і мета висловлювання. Заголовок. Поділ тексту на частини. Складання плану Роль абзаців у тексті Складання тексту-розповіді Побудова тексту-міркування (твердження, докази та висновки) Текст – опис. Складання інструкції з елементами опису Написання розповіді з елементами опису про приємні спогади Удосконалення змісту та форми власних текстів під керівництвом учителя: відповідність заданій темі, наявність у тексті складових частин, дотримання логіки викладу; усунення одноманітних конструкцій речень, повторень тощо.	- усвідомлює значення мови для спілкування; - має уявлення про невербальну комунікацію; - дотримується етичних норм у власному мовленні; - визначає відмінність тексту від групи речень; - встановлює змістовий зв'язок між частинами тексту; - визначає тип тексту (розповідь, опис, міркування); - визначає тему висловлювання у текстах-розповідях, описах, міркуваннях; - добирає заголовки до текстів різних типів; - формулює за допомогою вчителя головну думку; - доречно використовує слова для зв’язку речень у тексті (він, вона, воно, вони; цей, ця, це; той, та, те спочатку, наприкінці та ін..) - визначає у тексті логічно завершені частини; - складає план тексту за допомогою вчителя та самостійно; - усвідомлює роль абзаців; - складає текст-розповідь за поданим планом та опорними словами; - складає текст розповідь за спостереженнями, аналогією з прочитаним, картиною, з орієнтацією на слухача, тему і мету висловлювання; - усвідомлює особливості змісту та побудови тексту-міркування; - визначає в текстах-міркуваннях твердження, докази та висновки; - будує найпростіші міркування з доказами та висновками; - складає інструкції з елементами опису; - самостійно складає та записує розповідь з елементами опису; - удосконалює власні тексти під керівництвом учителя;	Розвиток мовленнєвої активності. Розвиток просодичних умінь. Формування правильних звуковимовних навичок. Формування пізнавальної діяльності. Розвиток умінь встановлювати причинно-наслідкові зв’язки. Формування словесної уваги та пильності. Формування умінь узагальнювати та визначати головне. Розвиток сприймання та розуміння письмових завдань. Розвиток зв’язного мовлення. Формування стилістичних умінь. Формування вмінь складати розповідь за допомогою допоміжних матеріалів. Розвиток умінь встановлення логіко-смислових зв’язків у тексті. Розвиток зв’язного мовлення. Поповнення словникового запасу. Розвиток розумових операцій: узагальнення, класифікації, диференціації на словесному матеріалі. Формування елементарних стилістичних умінь.
ІІ.3.		Речення Правопис Повторення й узагальнення: вивченого про види речень за метою висловлювання, про головні і другорядні члени речення Складання речень за зразком, за схемою Поняття про однорідні члени речення. Головні і другорядні однорідні члени речення Поєднання однорідних членів речення за допомогою інтонації, сполучників і, та, а, але (без повторення)	- визначає речення за метою висловлювання; - встановлює зв'язок слів у реченні; - виділяє головні і другорядні члени речення; - визначає за допомогою чого зв’язуються слова (за допомогою закінчень і прийменників, тільки закінчень); - поширює речення словами і словосполученнями; - складає речення за зразком за схемою; - відновлює зміст деформованих речень і текстів; - визначає в реченні однорідні члени; - усвідомлює їх роль у реченні; - виділяє однорідні члени речення в усному мовленні інтонацією, на письмі – комами; - визначає речення з однорідними членами в тексті; - складає речення з ними, поширює їх залежними словами; - поєднує однорідні члени речення за допомогою інтонації та сполучників (і, та, а, але); - використовує інтонацію перелічування або протиставлення в реченнях з однорідними членами; - правильно вживає розділові знаки при однорідних членах речення;	Удосконалення ритміко-інтонаційних навичок. Формування внутрішнього мовлення через встановлення зв’язку у реченнях. Розвиток умінь активізувати словниковий запас, складаючи речення за зразком, за схемою. Розвиток розумових операцій, узагальнення та класифікація. Формування правописних умінь. Активізація словникового запасу. Розвиток умінь правильно інтонувати речення, використовуючи службові слова. Розвиток орфографічних навичок.
ІІ.4.		Слово. Частини мови. Правопис. Слова, що відповідають на питання хто?, що?, який?, яка?, яке?, які?, що робить?, що роблять?, котрий?, котра?, котрі?, де?, коли?, як? Слова, до яких не можна поставити питання (і, та, на, від, але тощо) Іменник Розширення уявлень про лексичне значення іменника ( слова з абстрактним значенням: радість, сум, сміливість) Іменники-синоніми, антоніми Багатозначність окремих іменників Вживання окремих іменників у прямому і переносному значеннях Рід іменників Змінювання іменників за числами та відмінками Початкова форма іменника (називний відмінок однини) Зміни приголосних (г, к, х на з, ц, с) перед закінченням –і в іменниках жіночого роду (нога – нозі, рука – руці, муха – мусі ) та чоловічого та середнього (луг – у лузі, яблуко – яблуці, горіх – у горісі) Чергування кореневих і з е, о в окремих іменниках жіночого роду на приголосний (піч - печі, печей, ніч – ночі, ночей). Закінчення -і в іменниках жіночого роду на приголосний у родовому, давальному та місцевому відмінках однини. Розрізнення відмінків у реченнях за питаннями та прийменниками.  Закінчення іменників у множині (таблиця відмінювання) Паралельні закінчення іменників чоловічого роду – назв істот у давальному відмінку однини (братові і брату, на батькові і на батьку) Літературні форми іменників у місцевому відмінку множини з прийменниками по (по вікнах, по полях, по дорогах) Прикметник Розпізнавання прикметників у тексті, їх роль у мовленні Прикметники-синоніми та прикметники-антоніми Пряме та переносне значення прикметників Змінювання прикметників за числами та родами. Родові закінчення прикметників Відмінювання прикметників у сполученні з іменниками в однині та множині (таблиця відмінювання) Закінчення прикметників з основою на твердий та м’який приголосний в однині і множині Визначення відмінків прикметників за відмінками іменників Вимова і правопис: прикметників на -ський, -цький, -зький; прикметників у родовому, давальному, орудному та місцевому відмінках однини (синьої, давнього, літньому); закінчень прикметників жіночого роду у давальному і місцевому відмінках однини (зимовій, холодній, хорошій); закінчень –і у називному відмінку множини Числівник Загальне уявлення про числівник як частину мови Вимова і правопис найуживаніших числівників (11, 14, 16, 50, 80, 1000) Займенник Розпізнання займенників та їх роль у мовленні Особові займенники. Займенники 1-3-ї особи однини та множини. Їх значення, синтаксична роль. Роздільне написання займенників з прикметниками Удосконалення текстів шляхом використання займенників на місці лексичних повторів Дієслово Повторення вивченого про дієслово (запитання, значення, роль у реченні, зв'язок і іменниками) Узагальнення і розширення уявлень про лексичне значення дієслів Дієслова різних семантичних груп (мовлення, руху, природних явищ тощо) Дієслова-синоніми, дієслова-антоніми Пряме і переносне значення дієслів Неозначена форма дієслова Часи дієслова Правопис не з дієсловами Змінювання дієслів за особами та числами в теперішньому та майбутньому часах Вимова і правопис дієслів на – ся Графічні навички письма. Техніка письма. Культура оформлення письмових робіт. Удосконалення графічної навички письма. Письмо окремих букв і словосполучень, які викликають труднощі написання. Виконання вправ для попередження дисграфії, дизорфографії. Правила оформлення письмових робіт.	- визначає в реченнях і текстах слова, що відповідають на питання; - виділяє в реченнях і текстах слова, до яких не можна поставити питання; - усвідомлює лексичне значення іменника, зокрема слів з абстрактним значенням; - використовує у мовленні синоніми, антоніми, багатозначні іменники; - правильно вживає іменники у прямому і переносному значенні; - уміє добирати найбільш влучні синоніми; - визначає рід іменників; - правильно змінює іменники за числами та відмінками; - уміє ставити іменники в початкову форму; - порівнює закінчення іменників, що належать до різних відмін у тому самому відмінку; - користується орфографічних словником для перевірки закінчення іменників у родовому відмінку; - усвідомлює зміну приголосних г, к, х на з, ц, с в іменниках, правильно їх вживає у мовленні та на письмі; - усвідомлює чергування кореневих голосних в окремих іменниках - засвоїв правопис закінчень іменників жіночого роду у родовому, давальному та місцевому відмінках однини; - розрізнює відмінки у реченнях за питаннями та прийменниками; - засвоїв правопис відмінкових форм іменників у множині; - правильно вживає відмінкові форми іменників; - розпізнає прикметники у тексті; - визначає їх роль у мовленні - добирає до слів прикметники-синоніми та антоніми; - правильно вживає прикметники в прямому та переносному значенні; - змінює прикметники за числами та родами; - розрізнює рід і число прикметників у сполученні з іменниками; - відмінює прикметники у сполученні з іменниками в однині та множині; - уміє ставити питання до сполучення прикметника з іменником; - усвідомлює відмінність закінчень прикметників з основою на твердий та м’який приголосний в однині і множині та правильно їх записує; - правильно встановлює зв'язок слів у реченні, визначає відмінок прикметника за відмінком іменника; - складає речення з однорідними членами за зразком з поданими сполучниками, вводить їх у тексти; - правильно і точно вживає прикметники у мовленні; - засвоїв правильну вимову та правопис прикметників на -ський, -цький, -зький; - вживає ь перед закінченнями прикметників у родовому, давальному, орудному та місцевому відмінках однини; - правильно записує прикметники жіночого роду у давальному і місцевому відмінках однини; - правильно вимовляє і записує прикметники у називному відмінку множини; - визначає числівники в реченні та тексті, ставлячи до них запитання; - правильно вимовляє та записує найуживаніші числівники; - розпізнає займенники та визначає їх роль у мовленні; - правильно називає особові займенники однини і множини; - усвідомлює їх значення та синтаксичну роль; - пише роздільно займенники з прийменниками; - доречно використовує займенники в реченнях; -- визначає в реченні дієслово, ставлячи запитання; - усвідомлює його значення та роль; - доречно вживає дієслова різних семантичних груп; - добирає до слів дієслова-синоніми та антоніми; - використовує в усному та писемному мовленні дієслова в прямому та переносному значенні; - утворює сполучення слів зі спільнокореневими дієсловами різних семантичних груп; - будує речення з однорідними членами-присудками з урахуванням ситуації мовлення; - добирає з ряду дієслів те дієслово, яке є найбільш доречним; - удосконалює речення та тексти, використовуючи дієслова однієї семантичної групи (зі значенням мовлення, руху тощо); - має уявлення про неозначену форму та часи дієслова; - уміє визначати час дієслова, поставити питання; - доречно використовує неозначену та часові форми дієслова в усному та писемному мовленні; - пише роздільно не з дієсловами; - знає приказки та прислів’я, в яких використовується неозначена форма дієслова; - придумує поради та інструкції з вживанням дієслів неозначеної форми; - добирає часові форми дієслова залежно від змісту тексту; - змінює дієслова за особами та часами в теперішньому та майбутньому часах; - будує речення за схемами з дієсловами різних особових форм теперішнього та майбутнього часів; - змінює текст, замінивши неозначену форму на особову і навпаки; - визначає особову форму дієслова залежно від змісту тексту; - правильно вимовляє та записує дієслова на –ся; - усвідомлює значення дієслів на –ся; - утворює за зразком різні форми дієслів на –ся, вживає їх в усному мовленні та на письмі. - дотримується технічних і гігієнічних правил письма; - автоматизує написання окремих букв і словосполучень; - виконує вправи на дописування елементів букв, правильного розташування їх у просторі, визначення неправильного зображення графеми тощо;	Формування мовленнєвої компетентності. Розрізнювання слів за певними ознаками Поповнення словникового запасу словами з абстрактним значенням Уточнення лексичного значення абстрактних слів. Розвиток образного мислення. Формування граматичних уявлень. Розвиток умінь порівнювати та класифікувати слова за певними граматичними ознаками. Розвиток усвідомлених правописних навичок. Формування орфографічної пильності Попередження дисорфографічних проявів. Формування умінь встановлювати логічно-граматичні зв’язки у мовленні. Удосконалення усного мовлення згідно з літературною нормою. Збагачення словникового запасу прикметниками-синонімами, прикметниками-антонімами. Формування образного мислення. Формування умінь встановлювати граматичні зв’язки між словами. Розвиток орфографічної пильності та правопису. Формування умінь вживати речення, ускладнені однорідними членами. Удосконалення звуковимовних і правописних умінь. Розвиток уявлень про граматичні категорії слів. Правильне вживання та написання числівників. Формування умінь визначати займенники у реченні, доречно їх використовувати. Формування правописних навичок. Формування граматичних понять. Розвиток словесно-логічного мислення. Формування образного мислення, поповнення словникового запасу. Розвиток умінь визначення часових форм дієслова, доречного вживання у мовленні дієслівних форм. Формування умінь будувати речення за схематичним зображенням. Розвиток правописних умінь. Формування усного словесного мовлення. Формування умінь удосконалювати тексти замінивши дієслова. Розвиток звуковимовних і правописних умінь. Розвиток графічної навички. Удосконалення письма, букв, словосполучень, слів. Попередження дисграфії і дисорфографії. Дотримання правил оформлення письмових робіт.
IV		Повторення й узагальнення вивченого в 1-4 класах